Підсумковий урок за творчістю Тараса Шевченка. Світова велич Кобзаря. «У кожного своя доля»

                                                         Кухта Людмила Анатоліївна

  Вчитель української мови та літератури

                 ДБОЗ ЛНР «Луганський гуманітарно-економічний ліцей-інтернат»

Підсумковий урок за творчістю Тараса Шевченка. Світова велич Кобзаря. «У кожного своя доля» проводиться в 9 класі. Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про роль і місце  Тараса Шевченка в українській літературі; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; виховувати повагу до Кобзаря за його внесок у  скарбницю  української культури. На уроці використовуються різноманітні інноваційні форми роботи.

Ключові слова: Т.Шевченко, «Кобзар», поезія, значення, слава.

Тема. Підсумковий урок за творчістю Тараса Шевченка. Світова велич Кобзаря. «У кожного своя доля»

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про роль і місце  Тараса Шевченка в українській літературі; розвивати пам'ять, увагу, спостережливість; виховувати повагу до Кобзаря за його внесок у  скарбницю  української культури.

Тип уроку: узагальнення й систематизації вивченого матеріалу.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, прикрашений вишитим рушником, виставка книжок митця, проектор, комп´ютер.

Хід уроку

І. Організація класу.

- Що ви очікуєте від уроку?

ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1.     Поетична хвилинка.

Декламація під музику поезії про Шевченка (учень отримав попереднє завдання)

Юрій Рибчинський

Шлях до Тараса

В дні перемог і в дні поразок,

Щасливі дні і в дні сумні

Іду з дитинства до Тараса,

Несу думки свої земні.

Іду крізь свята, і крізь будні,

Крізь глум юрби, і суєту,

Ні, не в минуле, а в майбутнє

До Тебе, я, Тарасе, йду.

Я не один іду до нього –

Ідуть до нього тисячі,

Наче грішники – до Бога,

Свої печалі несучи.

І доки в римах “Заповіту”

Бентежить кожне слово нас,

Той рух до сонця не спинити,

Бо зветься сонце те – Тарас.

2.     Слово вчителя.

Учні записують у зошити тему уроку й епіграф:

«Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу».

(Максим Рильський)

ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

(Кожен із учнів класу мав попередні індивідуальні завдання, перевірку й оцінювання яких учитель проводить у ході уроку)

Вчитель Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, базу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка.

 І ось чому. Поляки дістали Міцкевича, німці - Гете, англійці мають Шекспіра, італійці - Данте. Росія гордиться своїм Пушкіним, а українці - Тарасом Шевченком.

То яким же був Тарас насправді? Уже для багатьох поколінь українців і не тільки українців - Шевченко означає так багато, що ми думаємо ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія.

 А от, що дізналися з життя Т. Шевченка наші групи, які провели невеличкі дослідження

Слово групі «Дослідники»

I. ЗОВНІШНІСТЬ І ВДАЧА

1 учень. У молодості Шевченко вдягався дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але залишав негусті бакенбарди. Був середнього зросту, але міцної тілесної будови. Широкі плечі, широка талія й легка сутулість

надавали його постаті того особливого характеру, що росіяни називають "угловатостью"; у руках його не було гнучкості, граційності.

2 учень. На смаглявому обличчі - ледь помітні сліди віспи. Русявий. На перший погляд, обличчя його видавалося звичайним, але кожного, хто хоч трохи приглядався до нього, чарували невеликі, але виразні сірі очі, що світилися надзвичайним розумом і дивною добротою.

З учень. Ось як згадують про Шевченка сучасники: "Своєю простотою, і сердечністю, однією своєю появою мимоволі прив'язував до себе всіх: від  малого до великого... " Його трохи незграбні, але зовсім не вульгарні манери, проста мова, добра, розумна усмішка, все якось притягувало до нього й залишало враження старого знайомства,  при якому всі церемонії робилися зайвими"

4 учень. "Він був надзвичайно ласкавий, м'який і наївно довірливий до людей, в усіх він знаходив щось добре й захоплювався часто людьми, що не  були його варті. Сам же він впливав на інших якось чарівливо, всі любили його, навіть слуги".

Презентація «Цікаві факти життя Т.Г.Шевченка»

II. ТАЛАНТ І ОТОЧЕННЯ

1-  учень. Свої поезії Шевченко писав з надзвичайною легкістю - наче жартома: міг не тільки слухати при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.

2учень. Шевченко був академіком гравюри Петербурзької академії мистецтв. Він залишив по собі багату спадщину: сотні закінчених картин: олією, сепією та аквареллю, понад 30 офортів, близько 1300 малюнків. До того ж, не все збереглося.

Презентація «Шевченко - художник» - творчий проект учнів

З учень. Шевченко був віртуозом співу. Мав добрий слух, невеликий але гарний голос. Знав безліч українських пісень. Часто співав соло, а свою

 улюблену "Зіроньку" виконував так, що гіпнотизував слухачів.

4учень. Окрім того, був талановитим оповідачем і прекрасним декламатором. Запальний театрал і приятель найвидатніших акторів - свого часу, під час солдатчини він проявив блискучі акторські здібності.

5учень. Друзями Шевченка були відомі культурні й мистецькі діячі Росії.

Також він був у дружніх стосунках з усією українською елітою - Кулішем і Гулаком - Артемовським, Гребінкою і Марко Вовчок, Квіткою Основ'яненком і Максимовичем.

ІІI. СЛАВА І ОСТАННІ ДНІ ПОЕТА

1учень. В Україні Шевченко мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості, а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході, і навіть чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по - французьки, очікували його появу з великою цікавістю. Він був предметом загальної уваги і захоплення.

2учень. Повертаючись пароплавом із заслання, недавній рядовий Шевченко мешкав у каюті самого капітана і був постійним гостем подорожуючих

мільйонерів. Уся петербурзька еліта: найславетніші вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори, колишні політичні вигнанці і в'язні, модні красуні, аристократи й студенти, урядовці -  усі вони строкатим і галасливим натовпом після заслання оточили Шевченка, не даючи йому ні відпочити , ні зайнятися своїми справами. Його мало не носили на руках.

3учень. Про його популярність свідчить і те, що автопортрет Шевченка

купила дядина царя Олександра II, велика княгиня Олена Павлівна, вдова  царевого дядька, а один з офортів - граф Олександр Іваров, син колишнього

міністра освіти.

Вчитель: Надаємо слово ІІ групі «Географів»

1.      Екскурсія шевченківськими місцями.

 1.   Екскурсії шевченківськими місцями дають можливість у всій повноті й точності пізнати життєвий і творчий шлях, громадську діяльність, духовні інтереси та запити поета, Та найбільша значимість екскурсій Тарасовими шляхами – можливість на власні очі побачити місця, де народився і жив поет.

2. м. Київ

Життя видатного українського поета, художника, мислителя Т. Г. Шев-ченка тісно пов`язано з Києвом. Ще в дитячі та юнацькі роки він приїздив сюди разом зі своїм паном. З літа 1843 р. до весни 1847 р. періодично мешкав у м. Києві. Відомо, що 6-7 травня 1861 р. труну з тілом поета було встановлено в церкві Різдва на Подолі (нині Поштова площа). Первісним наміром було поховати його в Києві на горі Щекавиця.

3. с. Моринці (Звенигородського району Черкаської області) 9 березня 1814 р. тут народився Тарас Григорович Шевченко. Сім`я Шевченка жила у с. Моринцях недовго, але в дитинстві Тарас часто приїздив сюди до свого діда Я. Бойка. Село згадується у повісті "Княгиня". У Моринцях створено музей поета, встановлено меморіальний камінь у колишньому дворі діда Шевченка.

4. с. Шевченкове (Звенигородського району Черкаської області). Село Кирилівка перейменовано на Шевченкове у 1929 р. У цьому селі пройшло дитинство Великого Кобзаря. Теплий спомин про нього поет зберіг на все життя. У 1924 р. на місці колишньої садиби батьків Шевченка встановлено пам`ятник поету, а на місці старої батьківської хати – обеліск. У 1939 р. відкрито Літературно-меморіальний музей Т. Г. Шевченка.

5. м. Корсунь-Шевченківський (Черкаської області) Поет бував тут у дитинстві та в 1845 і 1859 рр. Записував народні пісні, малював. Зберігся малюнок Т. Шевченка "У Корсуні".

6. м. Черкаси. Поета було направлено сюди у 1859 р. після арешту в с. Про-хоровці. У місті він написав кілька віршів, зробив замальовки Черкас. Зберігся будинок, у якому поет жив під наглядом пристава.

7. м. Канів (Черкаської області). Т. Г. Шевченко бував тут у 1845 р. та влітку 1859 р. Оглянув місто та його околиці, намалював пейзаж "Біля Канева". На Чернечій горі біля Канева поета було поховано.

8. м. Переяслав-Хмельницький (Київської області). Уперше Т. Шевченко побував у місті в серпні 1845 р., приїздив сюди і пізніше за дорученнями Археографічної комісії. Жив у свого давнього товариша, лікаря О. О. Козачківського. У Переяславі-Хмельницькому Шевченко написав знамениті поеми "Кавказ", "Наймичка", присвяту до поеми "Єретик", а також безсмертний "Заповіт". У колишньому будинку О. О. Козачківського створено історичний музей. Неподалік від будинку росте акація, яку посадив поет.

9. м. Чернігів. Т. Г. Шевченко кілька разів був у Чернігові: у 1843 р. проїздом з

Петербурга в Україну, в 1846 і 1847 рр. Поет згадує Чернігів у своєму щоденнику та в повісті "Капитанша". У Чернігівському літературно-меморіальному музеї знаходяться численні експонати, що розповідають про перебування Т. Г. Шевченка на Чернігівщині. У 1959 р. у місті встановлено пам`ятник поету.

10. м. Кролевець (Сумської області). Т. Шевченко бував тут неодноразово. Зберігся будинок Р. Огієвської, в якому в 1859 р. зупинявся поет. У дворі цього будинку в 1861 р. стояла труна з тілом Великого Кобзаря під час її перевезення з м. Петербурга в Україну. На будинку встановлено меморіальну дошку.

11. смт Почаїв (Кременецького району Тернопільської області). Побував Т. Шевченко і в Почаєві; жив у монастирському будинку, який зберігся донині. На будинку встановлено меморіальну дошку. У Почаєві Т. Шевченко зробив кілька акварельних малюнків, записував народні пісні.

12. Петербург

Т.Г. Шевченко приїхав до Петербурга юнаком. Тут він прожив 17 років - навчався, працював, зблизився з багатьма видатними діячами культури, завдяки яким знайшов довгоочікувану свободу, бо був кріпаком поміщика Енгельгардта. У Петербурзі зміцнів його талант художника і поета, сформувалися його філософські погляди. Тут він закінчив Академію мистецтв, тут вперше були видані його поетичні твори. Звідси в 1847 році поета повезли на заслання в Оренбурзький край, сюди він повернувся із заслання через 10 років. Тут він прожив свої останні роки, написав багато творів, став академіком Академії мистецтв. Його перша могила була на Смоленському кладовищі. Понад ста пам'ятних місць в Петербурзі пов'язані з ім'ям Т.Г. Шевченко. Представляємо віртуальну екскурсію по деяким з цих місць ( презентація)

Оренбург (відео)

Кос-Арал (презентація)

Вчитель:  Кріпак із кріпаків, геній із геніїв - це він дочасно віддав своє життя, аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходила на нашу землю. Давайте ще раз перегорнемо сторінки «Кобзаря»

 Поетична хвилинка «Сторінки із «Кобзаря»;

(учні виразно читають поезію)

«Зоре моя вечірняя»

«Реве та стогне Дніпр широкий»

«Садок вишневий коло хати»

«І золотої й дорогої»

«Мені однаково»

Пісня на слова Шевченка "Зоре моя вечірняя ". виконують дівчата

Вчитель:  Надаємо слово ІІІ групі «Літературознавцям»

Тарас Шевченко – основоположник української літератури.

1. Великий украïнський письменник, з  свiтовою славою - це Тарас Шевченко. Його думки зрозумiлi усiм пригнобленим, усiм тим, хто хоче вiльного, радiсного i щасливого життя. Чому ж поезiя Шевченка має не тiльки  нацiональне, але i свiтове значення?

2. Максим Рильський зазначав, що "як пушкiнський реалiзм освiчував шлях росiйськiй лiтературi, так реалiзм Шевченка освiчував шлях украïнськiй лiтературi". Своєю славетною збiркою "Кобзар" вiн започаткував нову епоху не тiльки в  iсторiï украïнськоï лiтератури, а й у духовностi. Думки Шевченка-поета, борця-революцiонера завжди зверненi до майбутнього, вони надихають новi поколiння. Ця людина завжди служила правдi i боролася за щасливе майбутнє  свого народу. I зброєю у цiй боротьбi поет зробив слово:

 Возвеличу

Малих отих рабiв нiмих!

 Я на сторожi коло ïх

 Поставлю слово.

3.Твори Т. Шевченка є зразками глибокоï народностi, критичного реалiзму. У лiтературi  з'являються новi героï: селяни-протестанти-бунтарi, повстанцi, борцi проти феодального гнiту.

4.Лiтература збагатилася новими жанрами: лiро-епiчна поема, полiтична поезiя, оповiдання i повiсть...Вiн був основоположником критичного реалiзму i в украïнському образотворчому  мистецтвi.

5.В своïх безсмертних поезiях, i в живописних полотнах Шевченко пропагував  свiтлi iдеали свободи, рiвностi; закликав народ до боротьби проти усiх гнобителiв  простого люду.

 6. Сюжети й образи «Кобзаря» відбилися в численних картинах, малюнках, скульптурах українських художників і скульпторів: В. Штернберга, Я. де Бальмена, К. Трутовського, М. Пимоненка, О. Сластіона, І. Їжакевича, В.Ка-сіяна, М. Дерегуса, І. Гончара та багатьох інших. Міцно ввійшли до репертуару наших театрів п’єса «Назар Сто­доля», інсценізовані поеми «Катерина», «Гайдамаки», «Най­мичка». За цими ж творами написані сценарії кінофільмів, які ми бачимо в кінотеатрах  та на телеекранах.

Вчитель: Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:

Учень 6 Не одцурайтесь своєї мови

Ні в тихі дні, ні в дні громові,

Ні в дні підступно мовчазні,

Коли стоїш на крутизні

Один, чолом сягнувши птаха,

Й холодний вітер попід пахви

Бере і забиває дих,

Щоб ти скорився і притих. Не одцурайсь, мій сину, Мови. У тебе іншої нема. Ти плоть і дух - одне-єдине Зі словом батьківським -Людина, Без нього - просто плоть німа. Без мови в світі нас - нема!

Учень 7: Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

 Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

 Того діти цураються,

 В хату не пускають.

Учень 8 Доборалась Україна

До самого краю

Гірше ляха свої діти

Її розпинають

Учень 9: І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пам'янути

Незлим тихим словом.

Вчитель: Слово 4 групі, яка  підготувала повідомленя про «Світову велич Великого Кобзаря.»

1. З 1918 року вшанування пам’яті великого Кобзаря 9 березня стало в  Україні щорічним і всенародним. Відкрито пам’ятники поетові в містах і селах, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім’я Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т.Г.Шевченка, його ім’я присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам.

-         А як Луганськ вшановує пам´ять Т.Шевченка?

 2.   Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, Ю. Збанацький, П. Майборода, А. Малишко, В. Касіян, І. Драч, Д. Павличко, М. Вінграновський, В. Стус, та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади “Кобзаря”.

-         Хто з луганських діячів удостоєний цієї премії?

 3.  Кожний, хто глибоко вивчає творчість великого сина України, неминуче переконується, що має вона світове значення. Ось кілька висловлювань з цього приводу: “Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою влилися в загальний потік людської культури” (Луначарський); “Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі” (Курелла, Німеччина); “Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками” (Камілар, Румунія); “Поки б’ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка” (Хікмет, Туреччина); “Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі” (Якубець, Польща).

Вивішуємо висловлювання на «Дереві поезії»

4 Твори Кобзаря перекладені всіма слов’янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казахською, узбецькою, німецькою, англійською французькою, датською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в’єтнамською, корейською, румунською, італійською, угорською, малайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.

Читання «Заповіту» різними мовами.

     Про все більшу світову славу великого Кобзаря свідчать пам’ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бухаресті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.

Презентація проекту «Пам´тники Т.Шевченку за кордоном»

Інтерактивна вправа: складання прислів 'їв та афоризмів (вислови розрізані по словах, скласти пазл і пояснити значення )

Афоризми

Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.

І мене в сім'ї великій, Сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.

Страшно впасти у кайдани, Умирать в неволі, А ще гірше — спати, спати І' спати на волі.

І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі.

Прислів'я

В наш чудовий час вічно житиме Тарас                                                                               Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем                                                  Хто з Шевченком знається, той розуму набирається                                  Шевченків «Кобзар» - то для народу великий дар

4.     Завдання на встановлення асоціативних зв’язків.

Учні виконують музичні твори, які в їхній свідомості асоціюються літературними творами Т. Шевченка, заздалегідь обґрунтувавши свій вибір(окремі учні попередньо  отримували завдання).

5.     «Захист» власних творчих робіт.

Учні розповідають про свої ілюстрації до творів Т. Шевченка, які намалювали вдома, й виразно читають напам’ять поетичні рядки Кобзаря.

VI. Літературна вікторина в електронному варіанті

(Учні читають вірш А. Камінчика «Кобзар»)

1. У вікні любисток, на підлозі м'ята,

В золотій оправі книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті,

Як велике щастя стало на поріг.

2. Мудра, світла книга, — то «Кобзар» Тараса,

На столі, як свято, білий коровай.

 І пішло повір'я з дідівського часу,

Як «Кобзар» у хаті — буде щастя, знай.

3. То співець-предтеча, наш Кобзар Шевченко,

Знають його люди і широкий світ.

Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

Він живе в народі, як і «Заповіт».

Звучить пісня «Заповіт», слухаємо стоячи

Підсумок уроку «Продовж речення»

«Сьогодні на уроці я….»

«Мені сподобалось…»

«Я запам´ятав(ла)…»

     Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.

V. Домашнє завдання:  Твір за творчістю Т. Шевченка.


Додаток

 Луганщині теж є чим пишатися.  Серед наших земляків – лауреати Шевченкової премії  в галузі літератури та мистецтва. Першим цією премією у 1963 році було відзначено Володимира Сосюру  за збірки поезій  “Ластівки на сонці” та “Щастя сім’ї трудової”.

За створений монумент у бронзі й граніті “Україна - визволителям”, споруджений у с. Міловому в 1973 році було нагороджено скульпторів Івана Михайловича Чумака, Іллю Пантелійовича Овчаренка, Василя Харлампійовича Федченка, Віктора Івановича Мухіна; архітекторів Георгія Геннадійовича Головченка, Анатолія Михайловича Єгорова, Івана Федоровича Минька. 

У 1981 році письменник Владислав Андрійович Тітов отримав премію за повісті “Всем смертям назло”, “Ковыль – трава степная”,

 а в 1989 році – Григір Тютюнник  за творчу літературну діяльність за поданням колективу Луганського державного педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка.

            У 90-х роках лауреатами шевченківських премій в галузі літератури стали: Микола Руденко за роман “Орлова балка” та збірку “Поезії” (1993 р.);

 Василь Голобородько за збірки “Ікар на метеликових крилах”, “Калина об Різдві” (1994 р.);

 Іван Світличний за збірку “Серце для куль і для рим” (1994р.). 

 У цьому ж році  Надія Світлична отримала вищу нагороду за активну журналістську та публіцистичну діяльність.

       Список використаних джерел

1. Дзюба І. Тарас Шевченко. Життя і творчість. – К., 2008.

2. Одарченко П. Тарас Шевченко і українська література. – К., 1994.

3. Пахаренко В. Шкільне шевченкознавство. – Ч., 2007.

4. Сверстюк Є. Шевченко і час. – К., 1996.

5. Шевченко Т. Кобзар. – К., 1981.

6. Шевченківський словник. У двох томах. К., - 1977