Здравствуйте, дорогие коллеги!

Рады приветствовать вас на страницах блога для профессионального общения педагогов ЛНР «Педагогический экспресс».
Здесь вы можете найти для себя полезную информацию, интересный материал для размышлений, новых друзей и единомышленников, поделиться своими разработками, обменяться опытом.
Мы рады также и всем, кто не работает в педагогической среде, но проявляет интерес к педагогике и воспитанию будущего поколения.
Будем рады вашим отзывам и предложениям по развитию блога.
Присоединяйтесь! Присылайте ваши материалы на указанный почтовый ящик: nmc-ro2016@yandex.ru

2 июня 2016 г.

УРОК-ПРОЕКТ: "Система частин мови. Рід іменників. Кличний відмінок іменника. Особливості вживання назв за професією"

Кроль И.И.,
преподаватель украинского языка и литературы
ГБОУСПО ЛНР "Суходольский горняцкий колледж",
город Суходольск




ДБОУСПО ЛНР  «Суходільський гірничий коледж»


УРОК-ПРОЕКТ:

"Система частин мови.
Рід іменників. Кличний відмінок іменника.
Особливості вживання
назв за професією"




  



Підготувала: викладач укр..мови та л-ри
Кроль І.І.



УРОК – ПРОЕКТ

ТЕМА: Система частин мови. Рід іменників. Кличний відмінок іменника. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо.

Мета: узагальнити знання про частини мови, їх граматичні ознаки, рід іменників, кличний відмінок іменника й стилістичні особливості морфології; удосконалювати вміння доцільно вживати стилістичні засоби морфології;  правильно використовувати відмінкові (та кличну зокрема) форми іменника; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у учнів повагу до краси та багатства рідної мови та сприяти підвищенню мовної культури; розвивати спостережливість, логічність та аналітичне мислення учнів.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Метод: частково-пошуковий, ілюстративно-пояснювальний, репродуктивний.

Методичний прийом: фронтальна бесіда, «мозковий штурм», «Мікрофон», робота з підручником, ілюстративним матеріалом.

Обладнання: підручник, зошити, ілюстративний матеріал, таблиці, тестові завдання, учнівські презентації.

ТЗН: мультимедійний проектор, комп’ютер.

Характеристика проекту:
-         За характером діяльності учнів: практично орієнтований;
-         За змістом: моно предметний;
-         За тривалістю: короткочасний;
-         За метою: підсумковий;
-         За кількістю учасників: груповий.

ПЕРЕБІГ  УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети проектної діяльності.
Учитель. Вивчаючи у школі тему «Система частин мови», ви оволоділи певними знаннями, набули потрібних умінь, навичок. Сьогодні ми проведемо урок-проект, на якому систематизуємо й узагальнимо вивчене з теми. Такий напрям роботи дуже важливий, оскільки він підсумує великий етап нашої навчальної праці, дає нагоду не тільки ще раз звернутися до опрацьованого матеріалу, а й побачити власні досягнення та недоліки в освоєнні цієї теми.
 Готуючись до уроку, ви працювали в трьох групах над окремими завданнями протягом певного часу, тож представлятимете результати своєї діяльності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. «Мозковий штурм».
-         Який розділ мовознавства вивчає слово як частину мови? (Морфологія)
-         Які частини мови ви знаєте? Скільки їх? (10 частин мови: іменник, прикметник, дієслово, числівник, прислівник, займенник, сполучник, частка, прикметник, вигук)
-         Чим відрізняються службові частини мови від самостійних?
-         Які ознаки спільні для всіх самостійних частин мови? (Рід, число)
-         Що ви можете сказати про відгук? (Вигуки не мають ні лексичного, нв граматичного значення)

IV. Узагальнення й систематизація набутих знань.
Учитель. Морфологія (від грецьк. morphe – «форма» mo logos «вчення») – це один з розділів граматики. Що вивчає поділ слів на класи (частини мови) та зміну форм слів.





Основною одиницею морфології є слово. Морфологія вивчає граматичне значення слова.

Презентація випереджувального завдання.
Учнівські повідомлення з використанням виготовлених таблиць
 і самостійно дібраних прикладів

ТЕМИ:

1 група «Частини мови»

Частини мови
Самостійні
Службові
Незмінювані

Змінювані
Незмі-нюва-
ні
Незмінювані
Відмінювані
Дієвідмін-нювані
іменник
прикметник
числівник
займенник

дієслово

прислівник
прийменник
сполучник
частка


вигук

2 група «Значення частин мови»


3 група «Рід іменників»

Відміна
Тип

І

ІІ

ІІІ

IV
Рід
Жіночий, чоловічий, спільний
Чоловічий, середній, спільний
Жіночий
Середній
Закінчення
-         а (- я)
(/)
-         о, - е, - а
(/)
-         а (- я);
-         суф.:
-         ат (- ят),
-         ен
Приклади
Книга,
 доля,
Хома,
 колега
Вид,
дідуньо,
село,
плече,
зілля,
забудько
Піч,
верф,
мати
Лоша,
маля,
плем’я

Читання вірша Д.Білоуса «Злитки  золоті»

Прочитайте. Пригадайте граматичні ознаки кожної частини мови.

Як намистини, диво калинове – частини мови!
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав іменник?
Іменник. Він взяв собі на плечі
Велике діло – визначити речі, -
Ім’я, найменування і наймення:
Робота. Біль. І радість. І натхнення.
Ну а візьмемо назву – дієслово,
Само підказує, що діє слово!
Ще й прикладу на нього не навів,
А вже до півдесятка дієслів!
Прикметник дасть іменнику-предмету
Якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
За кого він у мові? За іменника!
(Хоч може цей наш скромний посередник
Замінювати числівник і прикметник).
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
Але слова я в мові сполучаю,
І частка мовить: слово я службове,
Але людині чесно я служу.
І, будьте певні, в інтересах мови
І так, і ні, де треба, я скажу.
А вигук може пролунать, як дзвін,
У мові, мабуть, найширіший він.
«Ура!» - гукнеш ти друзям неодмінно. –
Сьогодні з мови я дістав «відмінно»!»
Частини мови! Назви наче й звичні,
Полюбиш їх – красиві, поетичні!
«Відмінно» заслужив ти,
Знав – чудово.
Це за любов найвища з нагород.
Хто ж так назвав оці частини мови?
Назвали вчені.
Й підхопив народ!
                                                      (Д.Білоус)



Практичні  заняття.
Вправи на закріплення.

1.     Заповнити таблицю «Система частин мови».


Частина мови
Категорія
рід
число
відмінок
час
вид
стан
спосіб
особа
ступінь порівняння
перехід-ність
Іменник










Прикметник










Займенник










Числівник










Дієслово










Дієприкметник










Дієприслівник










Прислівник










Частина мови
Категорія
рід
число
відмінок
час
вид
стан
спосіб
особа
ступінь порівняння
перехід-ність
Іменник
+
+
+
-
-
-
-
-
-
-
Прикметник
+
+
+
-
-
-
-
-
+
-
Займенник
+
+
+
-
-
-
-
+
-
-
Числівник
+
+
+
-
-
-
-
-
-
-
Дієслово
+
+
-
+
+
+
+
+
-
+
Дієприкметник
+
+
+
+
+
+
-
-
-
+
Дієприслівник
-
-
-
+
+
-
-
-
-
+
Прислівник
-
-
-
-
-
-
-
-
+
-

Примітка. Службові частини мови та вигук не мають граматичних категорій.
Перевірка заповнення таблиці.
2.     Визначте частини мови і їх синтаксичну роль.
Електрогазозварник – підготовлений робітник, який виконує електрогазозварювальні роботи. Щоб оволодіти професією газозварника, треба знати фізику, хімію, електротехніку, вивчити будову зварювальних апаратів, орієнтуватися у правилах їх налагодження і користування.
Електрогазозварник (іменник) – підготовлений (прикметник) робітник (іменник), який (сполучник) виконує (дієслово) електрогазозварювальні (прикметник) роботи (іменник). Щоб (сполучник) оволодіти (дієслово) професією (іменник) газозварника (іменник), треба знати (дієслово) фізику (іменник), хімію (іменник), електротехніку (іменник), вивчити (дієслово) будову (іменник) зварювальних (прикметник) апаратів (іменник), орієнтуватися (дієслово) у (прийменник) правилах (іменник) їх (займенник) налагодження (іменник) і (сполучник) користування (іменник).
3.     Розподільний диктант. Запишіть слова у три колонки: 1) Самостійні; 2) Службові; 3) Вигук.
Зварювання, випускаються, ох, коли, висока, електромагнітне, вони, не, ура, та, і, тьху, ой, би, що, широко.
Взаємоперевірка.
1 – зварювання, випускаються, висока, електромагнітне, вони, широко.
2 – коли, не, та, і, би, що.
3 – ох, ура, тьху, ой.
4.     Переклади словосполучення.
Порівняти рід іменників: острая боль – гострий біль; барабанная дробь – барабанний дріб; железнодорожная насыпь – залізничний насип; широкая степь – широкий степ; горькая полынь – гіркий полин.
Перевірка виконаного завдання.
5.     Лінгвістична гра «Одним словом»  (усно). Визначити відповіді, до якого роду належать іменники.
1.     Той, хто любить багато говорити, базікати (базіка).
2.     Той, хто цурається фізичної, чорної праці (білоручка).
3.     Той, хто нечітко вимовляє звуки (гаркуша).
4.     Неслухняна дитина (неслух).
    6. Робота з підручником (с.121). Назви осіб за професією, посадою, званням. Стилістичні особливості.
    7. Стилістичне редагування. Виправте сполучення слів відповідно до норм офіційно-ділового стилю.
Наша голова Тетяна Хохлова – наш голова Тетяна Хохлова; старша інженер Висоцька поїхала у відрядження – старший інженер Висоцька поїхала у відрядження; головна лікар порадила – головний лікар порадив;
Секретар Донцова надрукував оголошення – секретар Донцова надрукувала оголошення; директору ліцею – директорові ліцею.

V. Закріплення вивченого
Виконання тестових завдань

1.     Морфологія – це
А розділ мовознавства про частини мови
Б наука, що визначає будову слова
В наука, що вивчає лексичне значення слова
Г наука, що вивчає творення слів
2.     Виділіть рядок, у якому всі слова – іменники
А вишні, подорожувати, узлісся, ключ
Б річка, хміль, простір, місто
В радіють, метро, таксі, обрій
Г тиждень, газетяр, Дніпро, творити
3.     У якому реченні використано частки?
А Ой, як швидко день пройшов у веселій праці
Б Ах, скільки радості, коли ти любиш землю
В Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати
Г Ой, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені
4.     У якому рядку всі слова – вигуки?
А бо, но, гу-у, мов
Б ах, аби, еге, б
В як, що, за, о
Г ой, ох, гей, ну
5.     У якому рядку всі слова – прийменники?
А про, за, а, от, таки
Б від, з, посеред, у, над
В поміж, і, та, але, до
Г з-над, попри, на, то-то
6.     Повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх, це
А іменник
Б прикметник
В числівник
Г займенник
7.     Усі слова вжито правильно в кличній формі у рядку
А Лоша, старцю, Петре Михайлович, маляре
Б Пане капітан, Харкове, колега Гармашу, бабуся
В Господи, Джеку, тату, робітнику
Г Робітниче, Шевченку, Андріє, друже
8.     Повнозначна частина мови, яка виражає ознаку або властивість предмета, називається
А іменником
Б прикметником
В числівником
Г займенником
9.     Вчення про частини мови називається
А орфографією
Б словотвором
В морфологією
Г морфемікою
10.                Усі слова є іменниками чоловічого роду в рядку:
А суддя, хлоп’я, Микола, хлопчина
Б Дніпро, дядько, багно, батько
В лікар, адвокат, Баку, машиніст
Г какаду, Хоккайдо, дідусь, біль
Д денді, нечепура, пілот, Віталій
11.                Припущено помилки в рядках
А Старший викладач Л.І.Ткаченко оголосила порядок денний
Б Старший викладач Світлана Дмитрівна, касир управління Марія Семенівна
В Лаборант інституту Оксана Вікторівна; науковий співробітник Ольга Семенівна
Г Головний прокурор Лідія Іванівна Шевченко, завідуюча кафедри Нестеренко Ілона Михайлівна
Д Учителька молодших класів Віхола Тетяна Георгіївна, Відмінник освіти України Сухопарова Наталія Гаврилівна
12.                Виділіть рядок, у якому всі слова – прикметники
А столик, широкий, далекий, робити
Б денний, ясен, красен, ясень
В близький, вишневий, салатовий, міський
Г великий, цегляний, колючий, прив’ялить

Взаємоперевірка.
Ключ:  1 – А;   2 – Б;   3 – В;   4 – Г;   5 – Б;   6 – Г;   7 – В;   8 – Б;   9 – В;  10 – Г;  11 – Г;   12 – В

Творча робота. Захист творчих робіт
Учні кожної з груп складають міні-твір, використовуючи частини мови.



Це цікаво. Із глибин мовознавства

Уперше частини мови були виділені давньоіндійськими граматистами Яска та Паніні (V ст..до н.е.), а європейська теорія частин мови сягає теоретичних праць Арістотеля (ІV ст..до н.е.), який виділив чотири групи: ім’я, дієслово, артикль і сполучник.
Аристарх Самофракійський і його учень Діонісій Фракійський (ІІ ст..до н.е.) уперше виділили вісім частин мови: ім’я, дієслово, прислівник, артикль, займенник, прийменник, дієприкметник, сполучник. Прикметник був об’єднаний з іменником, бо в давньогрецькій мові вони мали спільну систему відмінювання. Ця система частин мови була запозичена римськими вченими, які внесли до неї незначні зміни. Пізніше ця класифікація поширилася на всі європейські, а згодом і на інші мови.

VI. Підсумок уроку. Рефлексі йно-оцінювальний етап. «Мікрофон».
-         Чи вдалося досягнути мети?
-         Виконання яких завдань викликало труднощі?
-         Над чим варто ще попрацювати?
-         Як ви оцінюєте свою роботу?
Оцінювання. Аргументація оцінок.

VIІ. Домашнє завдання.
Скласти письмове зв’язне висловлювання на лінгвістичну тему «Частина мови».
























Комментариев нет :

Отправить комментарий