Складові художньої мови оповідання Б. Грінченка «Кавуни»

(рекомендовано твір для позакласного читання)

Прозаїки нової літератури уважніше приглядаються до проблем дитини, її побуту, світобачення. Показовими в цьому плані є твори Б. Грінченка. Письменник акцентує увагу переважно на образах бідних, знедолених дітей, які страждають від матеріальних нестатків, позбавлені родинного затишку.
Сюжет оповідання «Кавуни» доволі простий: двоє хлопців-сусідів подалися на баштан красти кавуни. Рішучий Санько та боязкий Стецько товаришують. Хлопці зовсім різні за вдачею. Семирічний Санько розуміє, що скоїв шкоду та підвів маму. За свій «злочин» він готовий нести покарання, яким би жорстоким воно не було.
Мова твору жива, народна, соковита, точна, не переобтяжена незрозумілою лексикою. Особливий колорит створюють тропи, які забезпечують образність, посилюють емоційність, виразність, допомагають яскравіше змалювати персонажів та обставини, почуття й оцінки ситуації. Авторська позиція трансформується через тон розповіді, її підтекстове наповнення, художньо- образне відтворення зображуваного.
Даний твір насичений різнобарвними епітетами: «невеликій убогій хатці», «багаті люди», «сухий окраєць», «стара груша», «товстими здоровенними руками», «стиснені губи», «білявий Санько», «чорнявий Стецько», «чималий і гарний баштан», «недавній біль», «великий шматок».
Порівняння зайняли гідне місце на сторінках оповідання: «кавун, як жар червоний», «білі, як крейда», «мов загарчав Кучма», «лежи, як мертвий», «лозина різнула , як ножем».
Характерна також метафора з її різновидами: «дух йому перехопило», «горло стиснуло», «серце затріпалося й завмерло», «голова палала», «черева так і вилискувались проти сонця».
Звертаю увагу на зменшено-пестливі слова: «сальце», «пісенька», «недалечко», «добренького», «недавнечко», «голубчику»; насичену змістом художню деталь: «вхопився за волосся», «скубли його волосся», «губи були міцно стиснені», «трохи розтулив губи», «товстими здоровенними руками», «товсті руки», «лозина почала шмагати», «лозина різнула», «лозина все шмагала»; слухові образи: «огудиння шелестіло», «гостре свистання»; евфемізми: «чортеня – бісеня, забісоване»; інверсію: «Знову різало повітря якесь свистання».
Із метою відтворення швидкого руху, раптової зміни Б.Грінченко використовує синонімічні дієслівні ряди: «замовк, похнюпився, вийшов, вибіг, перестрибнув»; «скрикнув, зірвався, побіг»; «озирнулись, побачили, кинулись».
Фоніка представлена прямим звуконаслідуванням (ономатопеєю) з метою створити звуковий образ зображуваного: «Фю-і-і…фю-і!»
Відтворивши психологічно напружені ситуації, автор уважний до діалогу, підпорядковує вирішенню завдань стилістичні форми експресивного мовлення. Різноманітність форм та інтонацій — від тонкого ліризму до справжнього драматизму. Синтаксичні фігури посилюють виразність, емоційність мови та уникнення одноманітності. Наприклад, використання неповних (ситуативних) речень живого мовлення:
— Ну,рви!- зашепотів Стецько.
— Коти! Далі другий.
— Ще цього здорового.
Цілком зрозуміло, що підтекст набагато глибший, ніж кількість слів, що його створюють. Саме голод спровокував хлопців на крадіжку.
Наприкінці оповідання звучить фраза: «Ех ти!» Різкий поворот тональності у фіналі. Усією оповіддю Б. Грінченко стверджує: так між друзями бути не повинно. Письменник не тільки дослідив внутрішній світ персонажів, але й відкрив його перед читачем саме тоді, коли настав критичний момент. Злякавшись, Стецько не подумав про товариша, прагнув порятунку лише собі. Санько ж повів себе шляхетно, не видав друга. Автор підводить читача до думки, що справжня дружба вимагає вірності і будь-якій ситуації.
«Кавуни» — твір виразного дидактичного спрямування, адресований маленьким читачам. Звісно, Б.Грінченко дбав про виховану роль своїх творів, які запобігають формуванню негативних рис характеру і тому є актуальними й сьогодні.

Література

Гаєвська Л.О. Б.Грінченко і художня еволюція укр. прози/ Л.О.Гаєвська.//Рад.літературознавство.- 1989.-№1. - С. 50-61
Грінченко Б.Д. Твори: У 2т.-К. :Вид-во Академії наук УРСР, 1963.
Денисюк І.О. Розвиток укр. малої прози ХІХ- поч. ХХ ст.-К. : Вища школа, 1981.
Погрібний А. Б.Грінченко: Нар. Життя,тв-сть. - К., 1988
Фролова К. П. Аналіз худ. Твору. Деякі методи вивчення тексту худ.твору.-К. : Радян.школа, 1975.
Яременко В. Нива його духовності// Грінченко Б. Зернятка. –К., 1989.

Здравствуйте, дорогие коллеги!

16 января 2018 г.