Урок української мови у 7 класі: Систематизація та узагальнення знань з теми «Прислівник як частина мови» на основі віршів поетів-земляків про Донбас

А. Н. Кустова

ГУ ЛНР «Луганская школа I-III ступеней № 17

имени Валерия Брумеля»

kustova-71@mail.ua

Аннотация

Урок  української  мови  у  7  класі:  Систематизація та узагальнення знань  з  теми  «Прислівник  як  частина  мови» на основі   віршів  поетів-земляків  про  Донбас

         Урок  української  мови на  тему:  «Систематизація та узагальнення  знань  з  теми  «Прислівник  як  частина  мови»  містить  художні  тексти    поетів-земляків  про  Донбас.  Навчальна  мета  уроку: поглиблення  знань  учнів  про  прислівник  як  самостійну  незмінну  частину   мови,    удосконалення  орфографічних  та  пунктуаційних   навичок,  розвиток  уміння  грамотно  вживати  прислівники  в усному  й  писемному  мовленні    досягається  на  основі  розгляду  зразків  віршованих  творів   поетів  Луганщини: Микити  Чернявського, Миколи Ночовного, Миколи  Руденка,   Миколи  Чернявського  про рідний край, про велич людської праці   заради  Батьківщині, про природу й ставлення  до  неї.  Використані  такі  поетичні   твори,  які  сприяють  вихованню  у  дітей  бажання  вивчати   історію  Донбасу,  літературні  традиції, видатні  постаті, які  своєю  творчістю  завоювали   право  носити  величне  і  горде  звання поета,  зробивши  внесок  у  світову  літературу.   На  уроці  розвиваються  творчі  здібності  учнів,  бажання читати художню літературу. Використані поезії  виховують  кращі  риси  характеру, патріотичні  почуття, любов  до  Батьківщини, повагу  до майстрів художнього слова Донбасу, зацікавлення  їхньою  творчістю.

            Урок розроблено для учнів 7 класу ( за програмою ПРИМЕРНАЯ  ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ  ПРОГРАММА ПО УКРАИНСКОМУ  ЯЗЫКУ  для 5-11 классов общеобразовательных учебных учреждений с  преподаванием на русском языке  Гринева О.В., Зобаренко В.А.,  Кагукина И.Н,  Колесникова М.Н.,  Литинская А.Н.,    Мухина Е.В.,  Шевченко Т.Ф.,  Эсаулова Н. В.,  под общей редакцией Студеникиной В. П – Луганск, 2015.) 

                                                                 

                                         Ключевые   слова

прислівник,  робота  з  текстом, вірші  поетів  Донбасу, творча  робота, патріотичні  почуття.

                                                        Статья

                                                                                                                                       Урок  української  мови  у  7  класі:  Систематизація та узагальнення знань  з  теми  «Прислівник  як  частина  мови» на основі   віршів  поетів-земляків  про  Донбас

                                                                                 Кустова  Алла  Николаевна,

                                 учитель  украинского  языка  и  литературы  I категории

                                            ГУ   ЛНР  «Луганская  школа  I-III ступеней № 17   

                                                                                  имени  Валерия  Брумеля»

Тема: Систематизація та узагальнення знань з теми «Прислівник як частина  мови»  на основі   віршів   поетів-земляків  про Донбас

                                                                                  

Мета:  поглибити  знання  учнів  про  прислівник  як  самостійну  незмінну  частину   мови, його  морфологічні  ознаки,  синтаксичну  роль,  способи  творення прислівників, учити розпізнавати прислівники в тексті,  характеризувати їх, удосконалювати орфографічні та пунктуаційні навички; розвивати вміння грамотно вживати прислівники в усному й  писемному  мовленні, творчі  здібності  учнів;  виховувати  патріотичні  почуття,  повагу  до  майстрів  художнього  слова   Донбасу, зацікавлення  їхньою  творчістю.

Тип уроку:  урок узагальнення й систематизації вивченого.

Обладнання:  підручник, портрети поетів, фото Луганщини, малюнки дітей, запис музичного  твору  Гріга  «Ранок».

 

                                           Хід  уроку

I. Організаційна   частина.

 Вітання.

 Перевірка  готовності  учнів  до  уроку.

II. Перевірка   домашнього   завдання.

Бесіда  за  питаннями.                                                                                                    – Що називається  прислівником?

– З  якими частинами  мови  вживається  прислівник?

– Доведіть,  що  прислівник – незмінна частина  мови.

– Яким  членом  речення  найчастіше  буває  прислівник?

– Які  є  прислівники  за    значенням?

– Назвіть  їх   основні   ознаки.

– За  допомогою  яких  способів  творяться   прислівники?

– Розкажіть  про  правопис  прислівників.

III. Повідомлення   теми   й   мети   уроку.  Мотивація  навчальної  діяльності.

Донбас – це творчості  океани, яких  не  вичерпати  ніколи.

Микита  Чернявський

    Слово  вчителя.

    Надзвичайно актуально   звучать слова  Микити  Чернявського. Донбас – це  земля,  що  дала літературі  людей, які своєю творчістю завоювали  право носити величне і горде звання поета. Луганський край багатий  літературними традиціями, блискучими іменами. Саме Луганщині   присвятили  свої  вірші Микола Чернявський, Володимир  Сосюра, Микита  Чернявський,  Микола  Руденко, Іван  Світличний, Василь  Голобородько, Микола Ночовний,   зробивши  внесок  в  світову  літературу.

    На  сьогоднішньому уроці  ми  будемо  закріплювати  тему  «Прислівник  як  частина  мови»    за  творчістю  поетів-земляків.                                                                                                                                            

    Донбас – наша Батьківщина:  місто, сім’я, домівка, школа, друзі, вчителі, люди, які  живуть з  нами  поруч, річки, степи  та терикони. А  щоб  по-справжньому  любити  рідну  землю,  треба  її  знати, вивчати  історію, географію, видатних  людей,  літературу. На уроці ви почуєте поетичні  рядки  про Донбас , що не залишать  байдужими  струни  наших  душ.

ІV. Сприйняття  та  засвоєння учнями навчального  матеріалу.                                                                  

Виконання завдань.                                                                                                                                                                                                                      

1. Прочитайте уривки з віршів Микити Чернявського. Випишіть словосполучення з прислівниками. Визначте розряд прислівників за значенням.

                         * * *

… І  по   праву  можна  тільки  тим                                                                              Називати  землю  цю  своєю

Хто  прийшов  із  серцем  не  пустим

Поділити  щастя  й  горе  з  нею.

Хто  приніс  їй  молодості  жар

І  віддав,  як  ненці,  беззавітно…

Це  земля – твоя земля,  шахтар –

І  любов,  і  мрія  заповітна.

              

                    Донбаські  солов’ї

Либонь,  донбаські  солов’ї

Талановитіші  од   курських…

Коли  товариші  мої 

У  чорних  брезентових  куртках

Уранці  вийдуть  на-гора   

У  вишняках  над  териконом

Їм  солов’ї   кричать «Ура!» –

І  наливають  передзвоном

Танок  на  четверо  колін…

                                Дума  про  Донець                                                                                            Я немало  стоптав  підошов

На  твоїх  кам’яних  берегах.        

Я  до  щастя,

До  світла  ішов

По  веснянім цвіту,

По  снігах…

                          

2. Бесіда  за  питаннями.

– Яка  основна  думка  цих  творів?

– Що  значить  любити   рідну  землю, бути  патріотом?

Коротка  розповідь  учня  про  життєвий  і  творчий  шлях   Микити Чернявського.

                                    

       Микита   Антонович  Чернявський  (1920-1993) – поет, прозаїк, медик, журналіст.

        Народився  в  с. Смолянинове  Луганської  області  в  селянській родині. Закінчив  Старобільську  медично-фельдшерську  школу (1939 р. ). Учасник  Великої  Вітчизняної  війни, організатор  підпільного  госпіталю. Працював  зав. медпунктом  у  рідному  селі,  у   редакціях  газет  «Луганська  правда»  і  «Прапор   перемоги», керував  Луганським  обласним  літературним  об'єднанням.

        Нагороджений   орденом  Вітчизняної  війни  2-го ступеня, лауреат     премій  імені  «Молодої  гвардії»(1968 р.),  імені  Бориса  Горбатова (1971 р.), медалями  та грамотами.

         Микита Чернявський – один з ініціаторів відкриття в грудні 1988 року пам'ятника  Борисові  Грінченкові  та шкільного літературного  музею в селі Олексіївці  Перевальського  району  Луганської  області.

         Автор  багатьох  поетичних  та  прозових  книг:  збірки   «Відстані», «Злети»,  «Порадь  мені,  поле»,  «Мирославна»,  «Щоб  небо не падало», «Людиною бути» «Дума  про  Донець»  та  інші.

         Автор трилогії  «Людям важче» (1973 р.). Сюжетна основа трилогії — події Другої світової війни на Луганщині.  Автор відтворює  образи  рідних міст і сіл, лише змінюючи  їхні  назви.

3. Прочитайте  вірш  Миколи  Ночовного.                                                             Випишіть  прислівник.  Письмово  розберіть  його  як  частину  мови.

                                         * * *

Видноколом  укрилося  сонце  по  очі,

Натрудилось  доволі – спочинути  хоче.                                                          Терикони  за  хмарами  зіроньки  лічать.

Вечір  синявий. Ніч…

І  притомлена  вічність.

4. Прочитайте уривки з віршів Миколи Руденка. Випишіть          прислівники,  визначте  спосіб  їх  творення.  

  

                           В   Донецьку         

…Крізь  грати,  крізь  мури  виходжу  на  волю.

Рушаю  додому  по рідному  полю —

Туди,  де  вітрець  павутину  снує.

Додому – в  далеке   дитинство   моє…

                                  У  зимовому  лісі

         …Лісова  стежинка              

Вела  туди,  де  іній  казку  ткав.
Повільно  опустилася  сніжинка
І  трепетно  лягла  на  мій  рукав.

        

                              Весна                                                                                    Листя  в  проталинах – як  мідяки.
Сонце  кублиться  у   хмарах.
Ковдру  зими  продають  граки
На  лісових  базарах.
Де  покупці?..
Покупців  нема.
Де  бариші?..
Баришів  не  густо.
Піде  з  базару  горбата  зима
Без  іскрометного  хрусту…

Коротка розповідь учня про життєвий  та творчий  шлях  Миколи  Руденка.  

                            

Микола Данилович Руденко (1920 – 2004) народився в селі Юр'ївка  (тепер  Лутугінського  району Луганської  області) в  сім'ї  шахтаря.

        Навчання на філологічному факультеті Київського університету було перерване  війною, з якої повернувся тяжко пораненим. Протягом року лікувався у госпіталі.

        У 1947 році видає першу книжку віршів "З походу".

        У 70-х р.   вступає до Міжнародної Амністії  та утворює Українську Групу  Сприяння  Виконанню  Гельсінських  Угод (Українська Гельсінська Група боролася за виконання Гельсінкських Угод – міжнародного  документу  про  права  людини).  

       У листопаді 1976 року підписав тексти двох правозахисних документів: "Декларацію Української Громадської Групи Сприяння Виконанню Гельсінських Угод" та "Меморандум № І". Наступного року письменника заарештовують, і 27 червня Миколу Руденка судять. Судилище  одміряло поету  сім  років  ув'язнення  у тюрмі та в таборах і п'ять – заслання в райони Півночі.  Ні в тюрмі, ні на виселці М. Руденко не припиняв писати. Його твори видаються за кордоном. Часто у віршах виринають спогади про рідний Донбас, його  краєвиди,  дороги, якими ще малим ходив поет. У милому серці Донбасі шукає моральної підтримки, у своєму дитинстві  хоче  знайти  душевний  спокій.

        Під кінець вісімдесятих, після закінчення терміну покарання, поет разом з дружиною, яка за підтримку ідей чоловіка теж перебувала у тюрмах,   виїхав   до Америки.          

      У вересні 1990   року    повернувся      до     Києва.      Реабілітований.

Після повернення мешкав у Києві в будинку письменників . Помер 1 квітня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

       У 1993р. за роман «Орлова балка» нашому земляку присуджена   Державна  премія  ім. Т. Г. Шевченка в галузі літератури.  У 1996 р. за великий вклад у розвиток літератури та правозахисну діяльність  нагороджений  орденом  «За  заслуги»  III ступеня.

        Автор поетичних і прозових творів «З походу», «Вітер в обличчя», «Остання шабля», «Орлова балка»; фантастичних романів «Чарівний бумеранг», «Слідами космічної катастрофи»; поеми «Хрест», книг «Найбільше диво – життя. Спогади», «Енергія прогресу. Нариси з фізичної   економії».

                                                             

5. Перепишіть  вірші  Миколи  Ночовного  та  уривок  з   вірша   Миколи    Чернявського,  поясніть  написання  виділених  прислівників.  

                                                  * * *

У  траву  упаду  горілиць

І  прислухаюсь:

Як  тонко-тонко

Ворушиться  в  землі  коріння,

Видзвонюють   у  скронях  жайворонки.

                       Про  Донбас     

Виднокіл  териконам  стинає  верхівки,

Уколотись  боїться  об  них  виднокіл.

Тут  і  зірка з  копра – до небесної  зірки,

Тут  відлуння  живе  паровозних  гудків.

Роздивився – і вже  не  забудеш  Донбасу,

Бо  відкрив – не спочатку,  не  враз 

Суть  глибинну  розкутого  часу

І  таку  ж  дерзновенну,  як   час.                                                                                            

                          

                                                                                                                                      

                 

                    Вовки

Ллє  місяць  світ  з  височини,

І зорі  тихо  в  небі  грають.

Донець  замерз. Зимові  сни 

Вночі   над  сонним  ним  літають.

І  бачить  він  бенкет  весни:

Стоять  ліси  у  млі  дрімають…

І   сонно  слухають  вони,

Як   солов’ї   лящать-співають…

   

Коротка  розповідь  учня  про  життєвий  та  творчий  шлях     Миколи  Чернявського.

                                              

        Мико́ла Фе́дорович Черня́вський (1868 – 1938)  поет, педагог і   земський діяч родом з Торської Олексіївки (тепер  —  Октябрське, Добропільський  район, Донецька  область), син священика.                        Закінчив  Катеринославську   Духовну Семінарію. З  1889  учителював  у 

Бахмутській  духовній  школі.  Після  дванадцяти  років  учителювання  він кидає бурсу  і  1901   року  переїздить до Чернігова.   Був репресований, а твори його були заборонені. Розстріляний у 1938 році.                               Реабiлiтований  у 1955 роцi.  Вiдродження його iменi почалося з 1964 року, коли донецький лiтературознавець В. В. Костенко надрукував у видавництвi «Донбас» лiтературно-критичний нарис про життєвий i творчий шлях М. Ф. Чернявського «На шляхах велелюдних». 

      У дореволюційній  поезії Чернявський – один з найвизначніших майстрів сонета, зокрема в «Донецьких сонетах» він перший в українській поезії створив жанрові картини з життя донецького селянства та робітництва. Писав  оповідання,  спогади тощо. 

5. Написання  твору-мініатюри  про  природу  рідного  краю.

    Підготовка  до  написання.

     Слово  вчителя.                                                                           

        Ви  почули   твори   поетів-земляків  про природу  Луганщини, рядки,   які    торкнулися  наших   сердець.  Чарівна, золота, рясно  уквітчана, ніжна, але   разом  з  цим  горда  та   вільна  степова  земля.  Вірші  почули , а тепер подивіться  фото.

                        

                         

                    

  А  зараз  давайте  розглянемо  ваші  малюнки  за   тематикою  віршів .   

  Презентація  заздалегідь   підготовлених  малюнків.

Завдання.                                                                                                                                       Доберіть  прислівники  до  дієслів: квітнуть, ростуть, світить, співають, дивляться, подобається, люблю.

Доберіть антоніми  до  прислівників: тихо, весело, рано, тепло, довго, мало, далеко.

Напишіть  твір-мініатюру  на  тему  « Іду  рідною  стежиною»,  використовуючи  прислівники.  (Учні  працюють  під  звучання  музичного  твору  Гріга  «Ранок»). Зачитування  та  обговорення  творів.

 V. Висновки.

Бесіда  за   питаннями.   

– Як  ви  прокоментуєте  епіграф  до  уроку?

– Що  вас  найбільше  вразило?

– Що  дав  вам  сьогоднішній  урок?

Слово  вчителя.

     Думаю, що  мета  сьогоднішнього  уроку досягнута. Ви повторили  матеріал  про  прислівник,  навчились  розпізнавати   прислівники  у  тексті,  характеризувати  їх,  правильно  писати та  вживати    у  мовленні, і,  найголовніше,  впевнена,  що вас  зацікавила  творчість  поетів-земляків  і  почуття  до Луганщини,  своєї  малої  батьківщини, будуть  такими  ж   теплими,  наповненими  вдячністю, як  у  людей,  про  яких  ми     говорили. Сподіваюся, ви  будете  вивчати  історію, літературу рідного  краю, бо без  любові  до  своєї  землі  не можна     бути щасливим:

                                               Донбас

Скільки  сіл є  прекрасних, і  рік,  і   чорноземних  нив!

Та  коли  б  народився  я  десь  на  Дніпрі  чи  на  Бузі,

Я  б  до  тебе  прийшовши,  навіки  тебе  полюбив.

                                                            М. Руденко

VI. Підсумки  

 Оцінювання.

VII. Домашнє   завдання.

  Написати  лист-подяку  поетові, творчість  якого  найбільше  схвилювала.

   

  Использованная литература и источники:

            

1. Білогуб  І. М.  Літературно-краєзнавча  Луганщина. – Луганськ:  Світлиця,     1994. – С. 32-54,  94-101.

4. Бондаренко  Н.В. Українська  мова:  Підручник   для  7 кл. загальноосвіт.

навч. закл. з  навчанням   рос. мовою /Н. В.Бондаренко , А.В. Ярмолюк. – К.: Освіта, 2007. – 256с.

2. Ночовний  М. В.  Пісня  над  борозною:  Поезії. –  К.: Рад. Письменник, 1985. – С. 4, 5, 48.

3. ПРИМЕРНАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ПРОГРАММА ПО  УКРАИНСКОМУ  ЯЗЫКУ  для  5 - 11  классов  общеобразовательных учебных    учреждений  с  преподаванием  на  русском  языке / Гринева О.В., Зобаренко В.А.,  Кагукина И.Н,  Колесникова М.Н.,  Литинская А.Н.,  Мухина Е.В.,  Шевченко Т.Ф.,  Эсаулова Н. В.,  под общей редакцией Студеникиной В. П –Луганск, 2015.) 

4. Руденко  М. Д.  Поезії. – К.: Дніпро, 1999. – С. 3-26, 169.

5. Руденко  М. Д.  Вибране. – К.: Дніпро, 2004. – С. 99, 205-206.

6. Чернявський  М. А.  Поезії. – К.: Дніпро, 1998. – С.   103, 108,  117, 128.

7. Чернявський  М. Ф.  Поезії. – К.: Рад. Письменник, 1959. – С. 3-46, 210